Обзор литературы  дополняет понимание иммунологических взаимоотношений (гуморальных факторов неспецифической резистентности, характера колонизационной резистентности) слизистой оболочки полости рта как части MALT-системы, которые играют роль в патогенезе иммунно-воспалитеных, инфекционно-аллергических и других заболеваний челюстно-лицевой и общесоматической патологии организма. Показана важность изучения локального иммунитета СОПР на основании литературных данных и собственных исследований для диагностики, понимания характера течения, прогноза исхода выше упомянутых заболеваний и патологий.

Враховуючи значну поширеність герпесу, у сучасній літературі досить повно вивчено й описано особливості клініки моноінфекції різної локалізації. Однак особливостям клінічного перебігу асоційованих герпетичних інфекцій людини присвячені окремі роботи [2, 12]. Публікації, які відображають стан цієї проблеми у терапевтичній стоматології, поодинокі [12]. Особливості клінічного перебігу асоційованої форми рецидивуючого герпесу слизової оболонки порожнини рота (СОПР) у дітей залишаються невивченими.

Дослідники вважають, що існує три головних чинники, які підвищують імовірність формування рецидивуючого герпесу щелепно-лицевої ділянки і характеризують моноформу захворювання.

• Наявність супутньої та поєднаної патології (обтяженість спадковості стосовно герпесвірусної інфекції (ГВІ), часті гострі респіраторно-вірусні захворювання, хронічні ураження респіраторного тракту, очей у формі кон’юнктивіту, кератокон’юнктивіту, блефариту та ін.). Т.Ф. Виноградова та співавт. (1983) вказують, що в анамнезі більшості хворих були відомості про чітко виражені явища ексудативного діатезу [1].

• Наявність фактора травмування у порожнині рота [18].

• Імунологічні особливості організму хворого: характер перебігу (безсимптомний, субклінічний, рецидивуючий), частоту й інтенсивність клінічних проявів рецидивів ГВІ пов’язують зі станом системи антиінфекційної резистентності [15, 16].