Актуальною проблемою сучасної стоматології є діагностика, профілактика та лікування запальних захворювань пародонта. Адже епідеміологічні дослідження засвідчують значне поширення хвороб пародонта серед населення. За даними ВООЗ (1990), які ґрунтуються на обстеженні населення 53 країн, дуже високий рівень захворювань пародонта припадає на вік 35 – 44 роки (від 65% до 98%) і 15 – 19 років (від 55% до 89%), а у 80% дітей всієї земної кулі діагностується гінгівіт. Якщо в 10 років гінгівіт є в 69% дітей, у 12 років – у 77%, то в 15 років – 87% [Євстигнєєва І.Л., 2001]. Разом з тим, доведено, що початкові патологічні зміни при хронічному катаральному гінгівіті без своєчасного лікування дітей призводять до важких форм пародонтиту в дорослому віці [Данилевський М.Ф. та співавт, 1981; Мащенко І.С.,1990; Григорян А.С. та співав., 2002].

На сучасному рівні розвитку профілактики, діагностики та лікування захворювань пародонта значна увага надається попередженню виникнення, розвитку та загострення захворювання. Для цього необхідно враховувати етіологічні, патогенетичні ланки захворювання та фактори ризику захворювань пародонта.

Фактори, котрі впливають на виникнення та важкість перебігу захворювання, є критеріями оцінки ризику. Фактори ризику – це чинники, котрі при наявності певних умов можуть призвести до виникнення та ускладнення перебігу певного захворювання [Курякина Н.В., 2007].

Слід наголосити на тому, що фактори ризику – це не етіологічні чинники. Тому вони не є причиною захворювання. Тому якщо виявити та впливати на фактори ризику, можна попередити захворювання, вплинути на ефективність результату лікування, зменшити важкість ступеня перебігу, запобігти загостренню захворювання.

Якщо фактор ризику причинно не пов’язаний з розвитком захворювання, а є лише маркером (marker – мітка) підвищеної вірогідності розвитку інших процесів, які призведуть до захворювання, то його усунення хоч і не знизить ризик, однак може бути використано для прогнозування і впливу на перебіг захворювання [Цепов Л.М.,2006].

Деякі автори виділяють дві групи факторів ризику захворювань пародонта: 1) ті, що піддаються корекції; 2) ті, що не піддаються корекції. До першої групи належать: соціальні, організаційні та біологічні чинники. Це –соціально-економічний статус людини, її емоційний стан (стрес та хронічне психоемоційне напруження), забруднення навколишнього середовища, шкідливі звички, вторинні імунодефіцити, гіпо- та авітамінози, захворювання шлунковокишкового тракту, центральної, периферичної та вегетативної нервової систем, порушення обміну речовин, мікрофлора зубної бляшки, хронічні травми пародонта, травматична оклюзія тощо. До другої групи відносять: вік, стать, генетичні захворювання, вроджені біологічні дефекти органного, клітинного та субклітинного рівнів структурних елементів пародонтального комплексу, структурно–функціональні особливості пародонта та генетично зумовлена неспроможність механізмів захисту останнього.

Для профілактики найбільш значимою є перша група факторів ризику. Друга група чинників ризику може бути використана для прогнозування, виникнення та прогресування захворювання [Цепов Л.М., 2006].

Курякина Н.В. звертає увагу на те, що ризик виникнення захворювання пародонту не є константною величиною, а може мати значні відхилення залежно від віку пацієнта. Вона пропонує ввести поняття "актуальний ризик виникнення захворювань пародонту”. Використання цього поняття дозволяє оцінити комплекс чинників, що діють в конкретний момент, і конкретизувати склад та інтенсивність профілактичних заходів для кожної вікової групи не лише на основі тяжкості перебігу наявного захворювання.

Крім етіологічних факторів та чинників ризику на виникнення, розвиток і перебіг захворювань пародонта впливають також і інші, додаткові фактори. Курякіна Н.В. (2007) поділяє їх на екзогенні (зумовлені впливом зовнішнього середовища) та ендогенні (зумовлені станом організму) [Курятина Н.В.,2007].

Ханс – Петер Мюллер (2004) звертає увагу на те, що при хронічних захворюваннях пародонта, викликаних різними причинами, необхідно спрямувати зусилля на зниження шкідливого впливу факторів ризику. Фактор ризику розглядається ним як частина етіологічного ланцюга патологічного процесу. Автор виділяє місцеві та загальні фактори ризику [Ханс – Петер Мюллер, 2004].

На основі аналізу досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів, пропонується погрупувати всі фактори ризику на чотири групи залежно від їх впливу та можливості їх корекції. Це має спростити їх виявлення при обстеженні пацієнта, прогнозуванні виникнення й розвитку захворювання та його перебігу і визначити шляхи й засоби впливу на означені фактори ризику (схема).

Схема

При складанні профілактичних заходів визначення факторів ризику захворювань пародонта та їх усунення дає змогу попередити захворювання як у окремої людини, так і на рівні сім’ї, суспільства, у різних вікових групах.

Для максимально ефективного зниження негативно впливу чинників ризику захворювань пародонта, а в ідеалі – їх якнайшвидшого усунення, необхідно визначити адекватні засоби, підходи, методи і методики, погруповані залежно від характеру чинника ризику. У розробленій нами таблиці представлено таке погрупування з урахуванням локусу впливу (зовнішній та внутрішній). Оскільки ця таблиця призначена для практичного застосування, у ній враховано лише можливість впливу на керовані чинники ризику захворювань пародонта (табл.).

Таблиця

Групи факторів ризику пародонта та методи впливу на них

Висновки

1.                              Розподіл факторів ризику за запропонованою схемою дозволяє оцінити ступінь їх впливу на виникнення, розвиток та перебіг захворювань пародонта.

2.                              Погрупування факторів ризику за локусом впливу уможливлює індивідуалізацію плану профілактики захворювань пародонта, конкретизацію вибору засобів і методів цієї профілактики.

3.                              Профілактичні та лікувальні заходи мають  проводитися за обов’язкової активної участі лікарів інших спеціальностей.

4.                              Необхідна мотивація пацієнта на активну співпрацю з лікарем щодо своєчасного і якісного усунення факторів ризику захворювань пародонта.

ЛІТЕРАТУРА

 1.       Грудянов А.И. Методы профилактики заболеваний пародонта и их обоснование // Пародонтология. – 1995. – № 3. – С.21-24 .

2.       Дмитриева А.А. Пародонтит. – М.: МЕДпресс-информ, 2007. – С. 54-81.

3.       Еловикова Т.М. Арифметика пародонтологии. – М.: МЕДпресс- информ, 2007. – 78 с.

4.       Курякина Н. В. Заболевания пародонта. – М.: Медицинская книга, 2007. – С. 253-269.

5.       Курякина Н.В. Терапевтическая стоматология детского возраста. – М.: Медицинская книга, 2004. – С. 661-743.

6.       Курякина Н.В., Савельева Н.А. Стоматология профилактическая. – М.: Медицинская книга, 2003. – С. 113-131.

7.       Мельнічук Г.М., Рожко М.М., Нейко Н.В. Гінгівіт, пародонти, пародонтоз: особливості лікування: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ: Б.в., 2004. – С. 244-271.

8.       Мюллер Ханс-Петер. Пародонтология. – Львов: Галдент, 2004. – С.232-238.

9.       Поворознюк В.В., Мазур И.П. Костная система и заболевания пародонта. – К.: ?? , 2004. – С.247-325.

10.  Цепов Л.М. Заболевания пародонта: взгляд на проблему. – М.: МЕДпресс-информ, 2006. – С.13-70.